Положення

Алгоритми вступу до інклюзивного класу на сайті МОН

Згідно з Законом України “Про освіту” батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти для дитини. Школа чи дитячий садок, до яких звернулись батьки дитини з особливими освітніми потребами, зобов’язані створити інклюзивний клас або групу.

Як розпочати навчання дитини в інклюзивному класі?

1.  Батьки мають звернутись до інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) за місцем проживання. До ІРЦ можуть звернутись батьки дітей, віком від 2 до 18 років, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу.

2.  Фахівці інклюзивно-ресурсного центру проводять комплексну психологічно-педагогічну оцінку дитини.

3.  Батьки отримують висновок про комплексну оцінку.

4.  Батьки подають висновок про комплексну оцінку дитини разом із заявою про зарахування до навчального закладу.

5.  Батьки мають за 6 місяців до початку навчального року попередити обраний заклад про намір навчатися в ньому дитини з особливими освітніми потребами для можливості створення необхідних умов для навчання цієї дитини.

6.  Школа обов’язково має створити інклюзивний клас, якщо батьки подали висновок про комплексну оцінку дитини.

7.  Наказом директора в закладі освіти створюється команада психолого-педагогічного супроводу, відповідно до Наказу МОН № 609 від 08.06.2018 року, до якої входять: директор закладу чи його заступник, учителі, асистент учителя, практичний психолог, батьки, асистент дитини та всі інші особи, залучені до навчального процесу. Команда супроводу створює індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини.

8.  Батьки в обов’язковому порядку мають ознайомитись з ІПР та підписати її.

9.  В інклюзивному класі  мають створити умови для навчання дитини з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку з урахуванням потреб і можливостей учня (учениці).

10.  До роботи інклюзивного класу  долучають асистента вчителя. Ця людина не є особистим педагогом дитини, а допомагає вчителю проводити освітній процес.

11.  Якщо фахівці інклюзивно-ресурсного центру у висновку зазначили, що дитина потребує додаткової підтримки, то вона має право на асистента дитини. Роль асистента дитини можуть виконувати батьки, уповноважені ними особи чи соціальні працівники.

Подати заявку на відвідування інклюзивно-ресурсного центру та отримати запрошення на консультацію можна онлайн за допомогою порталу. На цьому порталі можна обрати найближчий ІРЦ, зареєструватись та прийти на прийом у призначений час без черг та очікування.

Перелік документів при влаштуванні дитини з особливими потребами в освітній заклад (інклюзивний клас)

·      заява батьків або осіб, що їх замінюють

·      свідоцтво про народження;

·      висновок ІРЦ;

·     медична карта (індивідуальна карта дитини) з висновками лікарів, що дитина може відвідувати освітній заклад

·      довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

·  якщо дитина з інвалідністю, то відповідні підтверджуючі документи або копії посвідчення особи, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям з інвалідністю».

Адаптація освітнього процесу – підхід, що змінює характер навчання,не змінюючи суттєво зміст, понятійну сутність освітнього завдання та очікувані результати шляхом пристосування освітнього середовища, психолого-педагогічного процесу, освітньої програми, підбір методів та засобів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини.

Висновок ІРЦ – такий висновок надається дитині з особливими освітніми потребами після консультації тільки у присутності батьків або осіб, що їх заміняють відповідно до рішення, в якому вказана рекомендована форма навчання та розвитку на основі потреб дитини.

Діти з особливими освітніми потребами – особи, які потребують додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення їх права на освіту.

Інклюзія (від англійського inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату. Інклюзія – це процес реального включення дітей з особливими потребами, з інвалідністю в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства.

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Головна мета створення інклюзивних класів – задоволення соціальних та освітніх потреб, організація корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.

Індивідуальна програма розвитку (ІПР) – документ, що розробляється командою фахівців з метою якісного забезпечення освітнього процесу для дитини з особливими освітніми потребами. До команди входять: вчитель, асистент вчителя, додаткові фахівці, батьки дитини. В ІПР зазна -чають адаптації та модифікації, яких потребує ди – тина під час навчання, та додаткові спеціальні послуги, що зумовлені особливостями розвитку дитини.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчаль –них предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета, і тижневу кількість годин.

Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, спо –собів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) – надає послуги дітям з особливими освітніми потребами, які проживають (навчаються) у відпо -відній об’єднаній територіальній громаді (районі), місті (районі міста).

Психолого-педагогічні послуги – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку особи з особливими освітніми потребами, що передбачені індивідуальною програмою розвитку та надаються педагогічними працівниками закладів освіти, реабілітаційних установ системи охорони здоров’я, соціального захисту, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру.

Команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами – взаємоузгоджена комплексна діяльність фахівців за участі батьків дитини з особливими освітніми потребами, що спрямована на створення необхідних умов в освітньому процесі, спрямованих на розвиток особистості дитини, засвоєння нею знань, умінь і навичок, її самореалізації та соціалізації.

Корекційно-розвиткові послуги (допомога) – це комплексна система заходів супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямовані на корекцію порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

Модифікація освітніх програм – трансформація характеру викладення навчального матеріалу шляхом зміни освітніх цілей, змісту або концептуальної складності навчального завдання для конкретної особи з особливими освітніми потребами, у тому числі шляхом спрощення змісту та скорочення матеріалу, інтеграції двох або більше навчальних предметів.

Навчально-реабілітаційний центр – заклад загальної середньої освіти для дітей зі складними порушеннями розвитку, зумовленими складними порушеннями розвитку.

Особи з інвалідністю – особи, які мають стійкі фізичні, психічні, інтелектуальні чи сенсорні порушення, які під час взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати їхній повній і ефективній участі у житті суспільства нарівні з іншими.

Психолого-педагогічний супровід – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.

Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти – структурний підрозділ закладу післядипломної педагогічної освіти, основним завданням якого є методичне та аналітичне забезпечення діяльності ІРЦ.

Розумне пристосування – запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забез –печення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституцій –ного права на освіту нарівні з іншими особами.

Спільне викладання – така організація освітнього процесу в класі, коли два чи більше педагоги спільно проводять навчання в єдиному фізично – му просторі (класі).

Універсальний дизайн в освіті – дизайн предметів, навколиш–нього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки дитини:

1. Документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників.

2. Свідоцтво про народження дитини.

3. Індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності).

4. Форма первинної облікової документації № 112/0 „Історія розвитку дитини”, у разі потреби – довідки від психіатра.

Центр проводить комплексну оцінку не пізніше, ніж протягом місяця з моменту подання письмової заяви батьків (одного з батьків) або законних представників (додаток 3) та/або її особистої заяви (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини (додаток 4).

Якщо дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

1.  Психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу.

2.  Зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень, малюнки.

3.  Документи щодо додаткових обстежень дитини.

При повторному зверненні дитини з особливими освітніми потребами до центру подаються:

1.  Попередні рекомендації  щодо проведення комплексної оцінки.

2.  Висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічної допомоги із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.Перелік документів, необхідних для проведення комплексної оцінки дитини:

1. Документи, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників.

2. Свідоцтво про народження дитини.

3. Індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності).

4. Форма первинної облікової документації № 112/0 „Історія розвитку дитини”, у разі потреби – довідки від психіатра.

Центр проводить комплексну оцінку не пізніше, ніж протягом місяця з моменту подання письмової заяви батьків (одного з батьків) або законних представників (додаток 3) та/або її особистої заяви (для дітей віком від 16 до 18 років) щодо проведення комплексної оцінки, а також надання письмової згоди на обробку персональних даних дитини (додаток 4).

Якщо дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви можуть додаватися:

1.  Психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного навчального закладу.

2.  Зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень, малюнки.

3.  Документи щодо додаткових обстежень дитини.

При повторному зверненні дитини з особливими освітніми потребами до центру подаються:

1.  Попередні рекомендації  щодо проведення комплексної оцінки.

2.  Висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічної допомоги із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

Поради батькам дітей з особливими потребами

1.  Ніколи не жалійте дитину через те,що вона не така, як усі.

2.  Даруйте дитині свою любов та увагу,однак не забувайте про інших членів родини,котрі її теж потребують.

3.  Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне ставлення і уявлення про свою дитину.

4.  Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою»,відмовляючись від свого особистого життя.

5.  Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

6.  Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитися вами.

7.  Не бійтеся в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

8.  Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

9.  Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

10.  Частіше звертайтеся за порадами до педагогів та психологів.

11.  Звертайтеся до родин, у яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

12.  Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до самостійного життя. Говоріть з нею про майбутнє.

Причини для зверення до фахівців ІРЦ

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів, зокрема:

·    дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;

·    до трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;

·    з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;

·    дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам’ятовує вірші;

·    у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;

·    Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.

Якщо Ваша дитина навчається в школі:

·    у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів;

·    педагоги скаржаться, що у дитини є труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність;

·    дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу;

·    дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить;

·    вчителі повідомляють про некеровану поведінку, дитина не може засвоїти матеріал на належному рівні.1